Діти і стрес. Роль батьків у процесі виникнення, перебігу та подолання у дітей наслідків впливу надмірного стресового чинника

Батьки для дитини відіграють провідну, опорну роль у питаннях формування їхньої стресостійкості, виникнення реакцій дистресу, особливості перебігу та подолання пси­хотравми. З огляду на це, важливими є:

Психоемоційний стан батьків.

Наявність дистресу, ПТСР-симптомів, психотравми у бать­ків сприяє виникненню таких самих розладів у дітей і значно ускладнює перебіг та можливість подолання негативних наслідків впливу надмірних стресових чинників.

Ступінь відкритості, надійності, передбачувано­сті, близькості стосунків у родині в цілому та між батьками і дитиною, зокрема.

Порушення стосунків у родині/між батьками та дитиною створює додатковий надмірний стресовий чинник для дітей та ускладнює перебіг психотравми, її подолання.

Домінуючі реакції значущих дорослих на стрес, який переживає дитина.

Діти вчаться, як реагувати на стресові обставини, у пер­шу чергу, від батьків. Несприятливий тип реагування до­рослих на стрес дитини погіршує стресові реакції у остан­ньої, ускладнює перебіг стресу, негативно позначається на засвоєнні досвіду, інтеграції сприятливих висновків зі стресових обставин.

Те, як батьки поводять себе у ситуаціях, коли дитина переживає стрес, має велике значення. Вони можуть допо­могти їй успішно пройти увесь стресовий процес без розвит­ку дистресу, психотравми чи формування симптомів ПТСР, сприяти формуванню стресостійкості у неї, допомогти за­своїти важливі життєві уроки, які можна винести зі стресо­вої ситуації. Проте, типи реагування батьків на стрес можуть і значно погіршити ситуацію.

 

автор Яніна Омельченко

«Невидимі наслідки війни. Як розпізнати? Як спілкуватись? Як допомогти подолати? Довідник для широкого кола фахівців» — Київ, 2020. 192 с.


 

Коментарі

Дописати коментар

Популярні дописи з цього блогу

Пол Виллард «СПРАВОЧНАЯ ПОЖАЛУЙСТА!»

Зображення
Реальная история. Когда я был маленьким, у моей семьи был телефон - один из первых в округе. Я хорошо помню полированный дубовый ящик, прикрепленный к стене рядом с лестницей. Сбоку от него висела блестящая трубка. Я даже помню наш номер – 105. Я был слишком мал, чтобы достать до телефона, но часто завороженно слушал, как говорила с ним мама. Однажды она даже приподняла меня, чтобы я поговорил с папой, который вечно был в отъезде по делам. Волшебство! Со временем я открыл, что где-то внутри чудесного устройства обитало удивительное существо - ее звали «Справочная Пожалуйста», и не было на свете такой вещи, которой бы она не знала. Моя мама могла узнать у нее какой угодно телефонный номер, а если наши часы останавливались, «Справочная Пожалуйста» сообщала нам точное время. Мой первый личный опыт общения с этим «джинном из трубки» состоялся в один из дней, когда мама ушла в гости к соседям. Исследуя верстак в подвале, я случайно ударил по пальцу молотком. Боль была ужасной, но пл...
Докладніше

Прояви дезадаптації та причини її виникнення

Зображення
Адаптаці я (від лат. adapto - пристосовую) - динамічний процес пристосування людини до умов змінного довколишнього середовища. Шкільна дезадаптація - утворення неадекватних механізмів пристосування дитини до школи, що виявляються у вигляді порушень у навчанні та поведінці, конфліктних відносин, психогенних захворювань та реакцій підвищеного рівня тривожності, викривлень у розвитку особистості. Прояви шкільної дезадаптації: труднощі у навчанні; порушення у взаєминах з однокласниками; відмова ходити до школи; симптоми соматичних захворювань (головний біль, біль у животі, порушення сну, апетиту, підвищена стомлюваність). Причини шкільної дезадаптації (на основі концепції В.Когана, І. Крук, О.Осадько) І. Неправильні методи виховання у сім`ї: завищені очікування батьків до навчальних успіхів дитини; розмови про недоліки школи чи вчителя замість акцентування уваги дитини на приємних моментах; часті конфлікти в сім`ї з приводу успіхів дитини у навчанні; виховання дитини за...
Докладніше

Тиха трагедія з нашими дітьми, про яку ніхто не говорить

Зображення
          Вікторія  Прудей   (Victoria Prooday)  має ступінь магістра  з  працетерапії   в Медичній школі при університеті Торонто. У неї великий досвід роботи з дітьми та батьками. Я закликаю батьків, що піклуються про майбутнє своїх дітей, почути те, що я пишу в цій статті. Навіть якщо ви не згідні з моєю точкою зору, будь ласка, дотримуйтесь рекомендацій вкінці цієї статті. Після того, як ви побачите позитивні зміни в житті вашої дитини, ви зрозумієте, чому я пишу те, що пишу!   Саме зараз в наших домівках розгортається мовчазна трагедія, яка зачіпає найдорожче, що у нас є: наших дітей! Наші діти перебувають в жахливому емоційному стані! Ба більше, за останні 15 років статистика психічних розладів у дітей жахає: ~        кожна п ’ ята дитина має розлади психіки ; ~        поширеність синдрому дефіциту уваги зросла на 43%; ~   ...
Докладніше